Міністерство внутрішніх справ дослідило становище українців, які втекли від війни:
Приблизно кожен третій українець хоче лишитися в Фінляндії, багато хто відчуває непевність перед майбутнім

Міністерство внутрішніх справ, застосувавши інтернет-опитування, досліджувало в червні-липні становище українців, які втекли до Фінляндії, і їхню потребу в різних послугах. Відповідей надійшло 2 136.

Аж 27 % респондентів повідомило, що більше не планує повертатися в Україну. Третина (33 %) вирішила повернутися в Україну по закінченні війни або швидше. Близько 40 %:n ще не визначилися зі своїми планами, на які великою мірою впливають працевлаштування в Фінляндії та перебіг війни в Україні.

Цілком повної картини відповіді не дають: після лютого до Фінляндії прибуло загалом близько 38 000 українців, які подали заяви на тимчасовий захист чи на політичний притулок. Утім можна вважати, що вибірка добре оприявнює їхнє становище і їхні потреби.

– Незалежно від того, як саме мешкатимуть прибулі українці в Фінляндії, - тимчасово чи постійно, важливо, щоб ми забезпечили їм якомога безпроблемніший побут. Чимало українців, відповідаючи на опитування, висловили вдячність за те, як їх прийняли фіни і фінляндська влада. Такі відгуки не можуть не тішити. Не менш цінно почути, що саме ми можемо покращити, – каже міністерка внутрішніх справ Криста Мікконен.

Результати опитування проаналізували дослідники Арсеній Свинаренко з Товариства молодіжних досліджень і Анастасія Копцюх з Університету Аалто.

Українці розселилися по всій Фінляндії

Близько половини респондентів прибули до Фінляндії з тих частин України, які найбільше потерпають від війни: з Харкова, Києва чи Донбасу. Найголовнішими причинами, які спонукали податися до Фінляндії, були були добра репутація Фінляндії (51 %), друзі й родичі (43 %), а також можливості для працевлаштування й навчання (18 %).

Українці, що відповіли на опитування, є високоосвіченими, і кожен другий респондент (48 %) має диплом магістра. Серед усіх респондентів найпоширенішими групами професій були фахівці (20 %), працівники сфери обслуговування й торгівлі (17 %), вузькоспеціалізовані фахівці (12 %), а також офісні працівники і працівники для роботи з клієнтами (12 %).

У Фінляндії українці розселилися на території майже всієї країни. Респонденти мешкають аж у 273 різних населених пунктах. У Столичному регіоні їх мешкає лише 13 %.

Більшість хоче вивчити мову і працювати 

Найбільша частина респондентів є двомовними, вони розмовляють і українською, і російською мовами. Приблизно кожен третій респондент (31 %) зазначив, що його знання англійської мови достатнє для праці чи навчання. Зацікавлення вивченням фінської чи шведської мови виявило 58 % респондентів.

Серед респондентів 71 % зазначили, що хочуть працювати в Фінляндії, і 39 % респондентів-пенсіонерів теж хотіли б знайти роботу. Утім перепонами для працевлаштування було названо насамперед володіння мовою, бюрократію, а також труднощі з організацією догляду за дітьми. На момент проведення опитування 13 % респондентів працездатного віку зареєструвалися в центрах зайнятості.

Приблизно кожен четвертий респондент (23 %) розповів, що працевлаштувався. Як свідчить опитування, ступінь зайнятості зростає з часом: скажімо, вже майже кожен третій респондент працездатного віку, який приїхав до Фінляндії впродовж першого місяця війни, знайшов собі роботу. З другого боку, відомо, що багато хто працевлаштувався сезонно на фермах. З наближенням кінця сільськогосподарського року зайнятість українців може стати меншою.

Послугами прийняття біженці здебільшого задоволені

Заяву на отримання тимчасового захисту подали 95 % респондентів. Кожен заявник чи отримувач тимчасового захисту прописаний у котромусь із приймальних центрів, навіть якщо мешкає у приватному чи муніципальному житлі. Майже всі, хто відповів на опитування (85 %), зазначили, що вони клієнти приймальних центрів, однак лише менш як третина (28 %) мешкає там.

У користуванні послугами приймальних центрів існують чималі відмінності. Найбільше респонденти користуються консультаційними і кураторськими послугами приймальних центрів. Якістю послуг вони здебільшого задоволені. Турботу викликають у них тривалий час чекання, труднощі з комунікацією, а також кваліфікація персоналу.

Головне джерело інформації – соціальні мережі

Інформацію про Фінляндію респонденти найбільше знаходили в Інтернеті, особливо в Фейсбуку та інших каналах соцмереж. Багато хто просто називав Інтернет важливим джерелом інформації, не конкретизуючи сайти чи спільноти.

З респондентів 73 % задоволені інформацією, яку вони діставали про тимчасовий захист. Додаткові відомості їм потрібні насамперед про послуги працевлаштування (73 %), вивчення мов (65 %), медичні послуги (59 %), соціальні послуги (48 %), а також про можливості навчатися (43 %).

У рекомендаціях висловлено побажання щодо кращої комунікації

Висновок дослідників після проведеного аналізу – вони рекомендують органам влади вжити таких заходів:

1. Органам влади треба активізувати комунікацію каналами соцмереж, особливо в Фейсбуку і Телеграмі. Зосередження інформації від державних органів на одному вебсайті полегшить її знаходження. 
2. Покращення потребує комунікація приймальних центрів, і інформацію слід більше надавати українською мовою. Треба також приділити увагу інформуванню тих, хто мешкає в приватному житлі. Слід розвивати співпрацю органів влади й організацій для знаходження найкращих способів організації послуг.
3. Слід поліпшити можливості для працевлаштування і усунути практичні проблеми, пов’язані з ним.  Треба збільшити інформування про послуги центрів зайнятості. Слід і надалі активно організовувати для українців рекрутингові та інформаційні заходи.
4. Треба забезпечити викладання української мови в Фінляндії. Також треба, щоб була змога почати вивчення фінської чи шведської мов одразу по прибутті до Фінляндії.
5. Є потреба в подальшому дослідженні. Треба, наприклад, мати більше інформації про перепони в працевлаштуванні і про способи їх подолання, про труднощі і успіхи допомоги, а також про ситуацію з українськими біженцями в різних країнах Європи.

Подальші заходи вже розпочато

Міністерство внутрішніх справ створило на початку року координаційну групу для обговорення міграційної ситуації, викликаної нападом Росії, і група й далі регулярно проводить зустрічі. Крім державних органів, участь у них беруть представники муніципалітетів, громадського суспільства і бізнесового сектору.

– Наш діалог допомагає й дотепер знаходити розв’язання проблемних моментів у послугах для українців. Ми, співпрацюючи, уважно ознайомимося з рекомендаціями і обговоримо з урахуванням них подальші дії різних державних органів, – каже Санна Суттер, начальниця Імміграційного департаменту Міністерства внутрішніх справ.

Частково роботу вже розпочато. Центри зайнятості, наприклад, активізували комунікацію і надають у багатьох місцях також послуги українською мовою, а також співпрацюють з об’єднаннями українців. Завдяки цьому українці більше звертаються по послуги з працевлаштування. Імміграційна служба, наприклад, відкрила сервісну телефонну лінію для українців, а також започатковує Телеграм-канал. 

Державні органи посилять співпрацю, щоб потрібна інформація доходила до українців краще, ніж дотепер. На стадії планування – сайт, який сконцентрує інформацію від державних органів.

Крім Міністерства внутрішніх справ, участь у розробленні опитування брали Міністерство освіти і культури, Міністерство праці й економіки, Міністерство довкілля, Міністерство соціального забезпечення та охорони здоров’я, а також Імміграційна служба. Опитування було українською мовою і з анонімними відповідями, які надходили в період 15.6.−6.7. Інформацію про опитування було поширено в соціальних мережах, приймальних центрах і партнерських групах.

Додаткова інформація:
начальниця Імміграційного департаменту Санна Суттер, т. 0295 488 200, [email protected] 
дослідник Арсеній Свинаренко, [email protected]  
спеціальний помічник Мікко Яло, т. 050 304 8522, [email protected] (заявки на інтерв’ю міністерки Мікконен)